День визволення України. Рекомендації ЧОІППО

День визволення України. Рекомендації ЧОІППО

ПЕРЕДМОВА

Відповідно до Указу Президента України № 604/2012 з метою увічнення безсмертного подвигу українського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, ушанування пам'яті полеглих у боротьбі за свободу Батьківщини, посилення соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни та продовження традиції шанобливого ставлення до ветеранів війни і пам'яті про Перемогу 2015 рік оголошено Роком ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

У зв’язку із цим Кабінетом Міністрів України розроблено план заходів на 2013-2015 рр. з підготовки і відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. З-поміж них передбачені, зокрема:

1) проведення за участю громадських організацій, насамперед організацій ветеранів, студентської та учнівської молоді урочистостей, присвячених 70-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, 70-й річниці визволення України, її столиці – міста Києва, Автономної Республіки Крим, областей, а також міст та інших населених пунктів від фашистських загарбників;

2) патріотичного виховання молоді, виховання шанобливого ставлення до пам'яті про Перемогу і ветеранів Великої Вітчизняної війни, а також вивчення героїчних сторінок історії Українського народу у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років;

3) проведення культурно-мистецьких заходів, організації тематичних виставок, присвячених 70-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, 70-й річниці визволення України, її столиці – міста Києва, Автономної Республіки Крим, областей, міст, а також інших населених пунктів від фашистських загарбників, іншим пам'ятним подіям Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років;

4) проведення у 2013-2015 роках за участю Національної академії наук України наукових конференцій, науково-просвітницьких заходів, присвячених історичним подіям, пов'язаним із визволенням України, видання за участю НАНУ наукових праць з історії України у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, тематичної серії документальних видань, спогадів учасників визволення України, її столиці – міста Києва, Автономної Республіки Крим, областей, міст, а також інших населених пунктів від німецько-фашистських загарбників.

На виконання Указу Президента України № 604/2012 по м. Чернігову та області розроблено пропоновані методичні рекомендації, які можуть стати в нагоді вчителям, викладачам історії та суспільствознавчих дисциплін в організації навчально-вихованого процесу.

КЕРІВНИКАМ

РАЙОННИХ ТА ШКІЛЬНИХ МЕТОДИЧНИХ ОБ’ЄДНАНЬ

1.  Передбачити планом роботи Р(М)МО та ШМО вчителів суспільствознавчих предметів на 2013–2015 навчальні роки проведення заходів, присвячених 70-річчю визволення України та Чернігівської області від німецько-фашистських загарбників. Звернути увагу на те, що зазначені заходи повинні сприяти формуванню в учнів історичної пам’яті, поваги до ветеранів, почуття відповідальності за долю рідного краю, своєї держави.

2.  Оновити тематику роботи історичних гуртків, акцентуючи увагу на участі українського народу в подіях Другої світової війни.  Активізувати роботу шкільних пошукових груп, оновити експозиції музеїв та кімнат бойової слави загальноосвітніх навчальних закладів, оформити стенди «Герої-визволителі», «Герої Другої світової, Великої Вітчизняної війни – наші земляки», «Вони боролися за визволення нашого району (міста) від німецьких загарбників», «Моє місто (район) в останні дні війни», «Наш заклад у роки війни» тощо.

3.  Під час проведення районних (міських) секційних засідань та засідань шкільних методичних об’єднань актуалізувати значення розкриття даної теми на уроках історії як невичерпного джерела патріотичного та морального виховання молоді, формування її життєвої позиції через розуміння уроків Другої світової та Великої Вітчизняної війни, правильного осмислення та ставлення до сучасних подій.

4.  Відстежувати ефективність проведених заходів на районному (міському) та шкільному рівнях.

УЧИТЕЛЯМ ІСТОРІЇ ТА СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВА

1. Урізноманітнювати форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках шляхом:

- випереджувальних домашніх завдань;

- роботи з ілюстративним матеріалом;

- заочних екскурсій;

- театралізованих вистав;

- використання мультимедійних презентацій, кіно- і фотоматеріалів, звукозаписів;

- проведення літературних 5-хвилинок.

2. Використовувати під час проведення уроків як традиційні, так й інноваційні технології навчання: інтерактивні, розвитку критичного мислення, інформаційні, проблемного навчання та метод проектів, які сприятимуть кращому оволодінню навчальним матеріалом, розвитку мислення учнів, формуванню власної позиції.

3. З метою активізації пізнавальної діяльності учнів використовувати різноманітні форми організації навчального процесу: лекції, семінари, конференції, «круглі столи», лабораторні та практичні заняття; нестандартні уроки: інтегровані, уроки-пошуки, уроки-драматизації, уроки-рольові ігри, уроки-сценарії популярних телепередач, «живі» уроки-зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни.

4. Організовувати дослідницьку роботу учнів: написання рефератів, творчих робіт, участь у регіональному відділенні Малої Академії Наук. Поряд із традиційними темами, пов’язаними з історією Великої Вітчизняної війни, доцільно запропонувати учням дослідити питання «Видатні українці – учасники Корсунь-Шевченківської операції», «Чернігівці – учасники Чернігівсько-Полтавської операції», «Чернігівці – герої визволителі», «Військова повсякденність (липень-серпень 1944 р.)» тощо.

5. Передбачити під час організації тижнів історії проведення заходів, присвячених річниці визволення рідного краю від німецьких загарбників:

-         семінари «28 жовтня – День визволення України від німецько-фашистських загарбників», «Карпатська операція – як вирішальний крок по визволенню України», «Бойові операції по визволенню України», «Чернігівсько-Полтавська операція», «Визначні бойові операції на Чернігівщині», «Герої війни – наші земляки»;

-         конференції «Значення підпільно-партизанського руху в останні дні війни», «Підпільно-партизанський рух на території нашого району (міста)», «Чернігівщина у роки Великої Вітчизняної війни: нові сторінки історії, імена, події»;

-         круглі столи «Історичне значення Карпатської операції», «Тил у забезпеченні перемоги»;

-         творчі конкурси, патріотичні літературно-історичні читання «Вклонімося великим тим рокам...»;

-         вікторини «Визначні події Великої Вітчизняної», «Військове минуле рідного краю», брейн-ринги «Вічна пам’ять героям»;

-         конкурси малюнку «Біля вічного вогню»;

-         випуск стіннівок «Пам’ять у наших серцях».

6. Організувати в межах позакласної роботи з історії екскурсії до районних (міських) краєзнавчих музеїв, музеїв бойової слави; історико-краєзнавчі експедиції по місцях військових подій з метою вивчення та збору матеріалів, їх використання у навчально-виховному процесі.

7. Активізувати роботу волонтерських учнівських загонів загальноосвітніх навчальних закладів, які надають допомогу ветеранам Великої Вітчизняної війни, доглядають за пам’ятниками, могилами загиблих воїнів.

8. Створити у кабінетах історії виставки матеріалів, присвячених 70-річчю визволення України від німецьких загарбників.

9. Пропонувати під час організації навчальної діяльності учнів завдання з урахуванням їх вікових особливостей.

ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

Відповідно до чинних навчальних програм «Історія України. Всесвітня історія. 5 – 9 класи» події Великої Вітчизняної війни вивчаються в 5-х класах у пропедевтичному курсі «Вступ до історії України» (тема 4 «Україна в ХІХ – ХХ ст.»).

За навчальними програмами для старшої профільної 11-річної школи вивчення Великої Вітчизняної війни здійснюється в 11-х класах на уроках історії України:

-         рівень стандарту та академічний рівень: тема 1 «Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.). Велика Вітчизняна війна (1941–1945 рр.)»;

-    профільний рівень: тема 1 «Україна в Другій Світовій війні»).

та всесвітньої історії:

-    рівень стандарту та академічний рівень: тема 1 «Друга світова війна. Світ після Другої світової війни»,

-    профільний рівень: тема 1 «Друга світова війна. Військові події на території СРСР (Велика Вітчизняна війна)».

Події Великої Вітчизняної війни на території рідного краю розглядаються у 9-х класах (навчальна програма для 9-х класів, блок «Історія рідного краю», тема 4 «Рідний край у ХХ – на початку ХХ ст.» та навчальна програма для 8 –9-х класів, блок «Історія рідного краю», тема 5 «Рідний край в період Великої Вітчизняної війни»).

5 клас

Викладаючи пропедевтичний курс «Вступ до історії України», трагічні військові події звільнення України можна розкрити також і через історію рідного краю, спираючись на свідчення очевидців, родинні спогади.

Випереджувальними домашніми завданнями може стати підготовка повідомлень на теми: «Нагороди членів моєї родини», «Велика Вітчизняна війна в долі моєї родини», «Імена героїв Великої Вітчизняної війни на карті рідного краю»; фотомонтажу «Рідний край у роки Великої Вітчизняної війни», «Пам’ятники героям Великої Вітчизняної війни» (разом із фотоматеріалами учні готують короткі інформаційні повідомлення).

З метою актуалізації опорних знань доцільно методом «мозкового штурму» з’ясувати, що знають учні з історії визволення України та рідного краю. Поставити запитання: «Які герої Великої Вітчизняної війни вам відомі? Кого з героїв війни на Чернігівщині ви знаєте? Чи є у вашій родині ветерани Великої Вітчизняної війни?».

Обов’язковою є робота з термінами «Велика Вітчизняна війна» та «Друга світова війна» й хронологією (дати початку та закінчення Великої Вітчизняної та Другої світової війни, окупації Чернігова та його визволення).

Під час уроків варто створити необхідну емоційну ситуацію, вплинути на почуття школярів, спонукати замислитися над трагічністю воєнних подій та недопущенням їх у майбутньому. Цьому може сприяти нетрадиційне подання нового матеріалу у вигляді театралізованої вистави «Про що розповіла прадідусева медаль» (орієнтовний сценарій учитель може взяти в методичній літературі, доповнивши його матеріалом з історії Чернігівщини, родинними спогадами).

Для проведення опитування очевидців п’ятикласникам даються рекомендації щодо організаційних питань та пропонується «Анкета для записування спогадів ветеранів Великої Вітчизняної війни»:

1. Прізвище, ім’я, по батькові _____________________________________________
2. Дата (число, місяць, рік) і місце народження, вік на початку війни____________
3. Освіта, професія______________________________________________________
4. Життєвий шлях у роки війни:

-    військовий регулярної армії;

-    учасник партизанського руху;

-    житель окупованих територій;

-    вивезений на примусові роботи до Німеччини;

-    інше (вказати)_____________________________________________________

5. Спогади про перші воєнні дні___________________________________________
6. Епізоди воєнних днів, що запам’яталися найбільше_________________________
7. Нагороди та відзнаки, отримані під час чи після війни_______________________
8. Побажання сучасному поколінню________________________________________

Розкрити питання про життя населення України в роки окупації допоможе робота з ілюстративним матеріалом. Учитель заздалегідь підбирає фотокартки, малюнки, які ілюструють буденне життя мешканців України в роки війни, та запитання до них.

Під час уроку можна здійснити уявну екскурсію по місту чи селищу до пам’ятників полеглим у війні. Підсумком такої роботи може стати відповідь учнів на проблемне питання: «Чому в багатьох пам’ятниках використовують скульптурні зображення чоловіків та жінок? Як ви це поясните?».

Узагальнюючи вивчений матеріал, учитель пропонує учням співвіднести фото події та його назву (написана на аркуші паперу), фото героя та його прізвище; відповісти на проблемні питання: для кого і чому Велика Вітчизняна війна стала трагедією? Завдяки чому вдалося визволити рідний край та Україну? Перевірити вивчене на уроці можна за допомогою гри «Упізнай героя». Один учень 3–4 реченнями розповідає про героя України, інші учні мають упізнати, про кого йде мова.

6 – 8 клас

З урахуванням психолого-педагогічних особливостей учнів цієї вікової категорії у 6 – 8 класах можна здійснити уявну подорож «Герої на карті України». Учні заздалегідь готують топографічну карту міста із зазначенням міст та містечок, де встановлено пам’ятники героям Великої Вітчизняної війни, будинків, на яких закріплені меморіальні дошки. Аналогічним може бути завдання – підготувати карту рідної області «Збережемо пам’ять про подвиг», на якій позначаються місця, пов’язані з подіями війни. Одночасно школярі готують короткі повідомлення про зазначених героїв або події.

Ефективною формою для учнів цієї вікової категорії стануть уроки-спогади «Лист у вічність» із запрошенням ветеранів Великої Вітчизняної війни, дітей війни. На такі уроки можна підготувати виставку малюнків «Визволення України», підібрати уривки пісень військової тематики.

Доречно провести конкурс творчих робіт «Світлий подвиг перемоги незабутній!», «Світ без війни»; вікторину «Герої України», яка може бути проведена з використанням мультимедійної презентації.

Учитель заздалегідь готує презентацію з фотографіями подій Великої Вітчизняної війни, плакатами, історичними картами, портретами героїв із запитаннями до них: «Яка історична подія зафіксована на цій фотографії? Які події відображає цей плакат? Яке поняття (термін) відображають ці плакати та фотографії? Які події зображені на карті? Результати якої наступальної операції показано на карті? Що ви знаєте про зображеного історичного діяча?».

Вихованню молоді на прикладах взаємоповаги між народами, духовного подвигу заради рятування життя людей допоможе матеріал про Бабин Яр як символ трагедії  Голокосту та нацистських злочинів в Україні та приклад вшанування героїв опору нацизму. Учитель має пояснити термін «Голокост», розповісти про людей, які були готові на самопожертву заради іншого, рятували євреїв, ризикуючи своїм життям.

9 – 10 клас

Висвітлюючи питання, передбачені програмою спецкурсу «Краєзнавство», учителю слід розкрити людський вимір війни, тобто з’ясувати, чим війна була для простих людей. Такий підхід є доцільним з огляду на те, що переважна більшість населення України впродовж воєнних років залишалась в зоні окупації. З огляду на це доречним стане випереджувальне домашнє завдання: підготувати інтерв’ю мешканців рідного міста періоду окупації, з’ясувати, що вони відчували, яким чином змогли вижити; особливо цінними стануть спогади дітей війни.

Формуванню просторової компетентності сприятиме випереджувальне завдання для учнів: на карту України нанести місця проведення головних військових операцій та скласти про них коротку розповідь.

Під час розгляду подій визволення України вчителі разом із термінами, передбаченими програмою спецкурсу, мають ґрунтовно опрацювати терміни «патріотизм», «інтернаціоналізм», їх розуміння учнями. Необхідно зробити наголос на тому, що патріотизм є звичайним станом повсякденного життя людини і виявляється не тільки в надзвичайних ситуаціях.

Один із уроків теми доречно провести у формі віртуальної історичної експедиції за маршрутом «Шляхами визволителів» з такими зупинками: «Дорога до Корсунь-Шевченківська», «Львів та Сандомир», «Карпатські висоти», «Звільнення Ужгорода». Підготовку до уроку слід розпочати заздалегідь. Учні самостійно опрацьовують додаткову історичну літературу, добирають уривки з історичних джерел. На уроці кожна група учнів проводить екскурсію до певного меморіального комплексу. Решта школярів уважно слухають та вносять певні записи в зошити. Готуючись до уроку, необхідно підібрати ілюстративний матеріал: фотографії меморіальних комплексів, видатних діячів, які брали участь у боях за Україну, відеоматеріали.

Формами викладу матеріалу про звільнення України у 10-х класах можуть бути такі: усний журнал (сторінки: «Бої за визволення Ужгорода», «Тил у забезпеченні перемоги», «Герої війни – наші земляки», «Вони визволяли Україну», «Бойові нагороди