Впровадження ідей творчої спадщини

В. О. Сухомлинського

 в Лісківській ЗОШ І – ІІ ступенів

Вересень – особливий місяць не тільки для української, але й для світової педагогіки. 28 вересня 1918 року народився талановитий педагог Василь Олександрович Сухомлинський. Для нього найбільшим щастям було працювати заради своїх учнів, віддавати серце дітям. Він був твердо переконаний, що дитина повинна відчувати й бачити навколо себе красу, захоплюватися нею, відчувати добре ставлення до себе, тільки тоді вона буде любити Вітчизну, людей. І в той же час великий педагог привчав дітей, що життя – не прогулянка, а праця. Потрібно постійно працювати над собою. Людина повинна бути схожа на ріку, а не на застояне озеро, заросле баговинням.

Чи можливий гармонійний розвиток особистості учня, виховання духовної, благородної людини в звичайній сільській загальноосвітній школі з усіма її проблемами сьогодення? Твердо переконані, що так, бо кожна дитина має право на турботу про неї, увагу, повагу, плекання, створення умов для її розвитку, орієнтацію на життєвий успіх, тобто на любов до неї, бо вона – людина.

У своїй  практиці педагогічний колектив Лісківської ЗОШ І – ІІ ступенів уже другий рік поспіль працює над застосуванням професійних надбань       видатного педагога, адже методичною проблемою школи є «Впровадження ідей творчої спадщини В. Сухомлинського в школі-родині». З метою реалізації даної проблеми в школі розроблена й реалізується дослідницько-експериментальна програма, яка розрахована на 2012 – 2015 роки й має чотири етапи: діагностично-аналітичний (2012 рік), конструктивно-моделюючий (2012 – 2013 н.р.), розвивально-формуючий (2013 – 2014 н.р.), концептуально-узагальнюючий (2014 – 2015 н.р.). Дана програма затверджена на батьківській конференції та засіданні педагогічної ради. Кожного року складається план  роботи над методичною проблемою. Своїми думками й напрацюваннями вчителі діляться на засіданнях педагогічної ради («Актуальність ідей В. Сухомлинського з формування і збагачення педагогічної культури вчителя», «Удосконалення розумового виховання учнів»), розроблена комплексно-цільова програма «Творчий вчитель».

«У кожного вчителя є своя творча лабораторія, вона рік у рік збагачується – це дуже важливий бік педагогічної праці», - писав видатний педагог. Процес шкільного навчання має поєднувати дві взаємопов’язані цілі: розвиток, виховання розуму дитини, що є основним, й оволодіння учнем знань, передбачених змістом освіти.

Серйозною вадою вчений вважав те, що, навчаючи дітей, переважно працює сам вчитель. Тому Василь Олександрович, говорячи про забезпечення активної і творчої діяльності учнів у процесі навчання, наголошував, що самому терміну засвоєння знань властивий відтінок пасивності, оскільки у факті набування знань не підкреслюється активна діяльність того, хто здобуває знання – учневі відводиться місце пасивного споживача знань. Учителі школи широко запроваджують на уроках та позакласній навчальній діяльності активні форми роботи, інтерактивні методи, використовують потенціал сучасних комп’ютерних технологій. Тільки той учитель може навчити дитину, який постійно працює над поглибленням своїх знань. Педагоги школи беруть участь в фахових конкурсах. Так, учитель Вітченко С. М. стала лауреатом обласного етапу конкурсу «Використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі» у номінації «Початкові класи».

 Методичний куточок школи збагачується напрацюваннями вчителів по шкільній методичній проблемі: «Уроки розвитку зв’язного мовлення у 3 класі за творами В. О. Сухомлинського» (Кушнеренко С. А.), «Хвилинки каліграфії на уроках української мови за казками Василя Сухомлинського» (Вітченко С. М.), «Уроки позакласного читання за творами                             В. Сухомлинського» (Прокопенко Т. М.), «Творча реалізація педагогічних ідей В. Сухомлинського і родинне виховання в сучасній школі»         (Молочко Л. А.).

Але діти не повинні просто нагромаджувати знання. Педагогічний колектив школи працює над тим, щоб навчання поєднувалося з активною діяльністю учнів, розвивалися творчі здібності учнів саме в той період її розумового, морально-етичного, естетичного розвитку, коли вона пізнає, оволодіває знаннями про навколишній світ, про людину і саму себе, про соціальні процеси. Це приносить певні результати. Учениця нашої школи Костюченко К. (керівник Ткаченко Л. Г.) стала одним з переможців обласного етапу і брала участь у Всеукраїнському етапі дослідницьких робіт з природознавства.

Як і В. Сухомлинський, колектив школи впевнений, що людина, «оволодіваючи знаннями про витвори людського розуму, про мистецтво, про красу людських діянь, про непримиренність і нетерпимість до зла, пізнає саму себе, одухотворяється прагненням бути прекрасною». Виховний аспект в школі завжди провідний, адже навчання є насамперед вихованням, моральним формуванням людської особистості.

У школі діють два учнівські осередки – «Дружнє коло» (учні 1 – 4 класів) та «Юність» (5 – 9 класи).

Емблемою «Дружнього кола» є квітка барвінку, кожна пелюстка якої символізує напрям роботи дитячого клубу:

1.     Стежина народної мудрості "Берегиня".

2.     Стежина здоров’я  "Подорож до Котигорошка".

3.     Стежина творчості "До кришталевих джерел".

4.     Стежина труда "Рости розумним, працелюбним".

Кожна дитина – це таємнича квітка. І допомогти кожній квітці розквітнути, знайти себе, розкритися у своїх здібностях – найголовніше завдання дитячого клубу "Дружнє коло".

Юнацький клуб «Юність» працює за 5 основними напрямками:

1.  Я – людина.

2.   Я – член родини.

3.  Я – член колективу.

4.   Я – мешканець села.

5.   Я – громадянин України.

Сім’я та школа мають спільну мету – виховати гармонійну особистість, здатну реалізувати себе в професійному, громадському і сімейному аспектах.

Саме в сім’ї дитина засвоює основні норми моралі, опановує навички спільної праці, формує власні життєві плани, естетичні смаки, громадську позицію. І від того, які духовні та моральні цінності закладуть у їхні душі родина і школа, залежатиме майбутнє всього народу.

В.О.Сухомлинський стверджував, школа – вічне вогнище краси, це святе місце, де звичаї, традиції українського народу передаються з покоління в покоління. Кожне свято в нашій школі це велике дійство, до якого старанно готуються всі батьки, вчителі і діти.

Традиційним вже став тиждень «Наповнюймо серця добром», який проводиться напередодні дня народження В.О.Сухомлинського. Найбільш вдалими були такі заходи: інсценізація казок В. Сухомлинського учнями початкових класів, виставка творчих проектів про письменника, свято Казки, години спілкування по класам «Десять «не можна» В. Сухомлинського», виставка-презентація творчих робіт «Захоплення моїх рідних».

"Всі шкільні проблеми стоять і перед сім'єю, усі труднощі, які виникають у складному процесі шкільного виховання, сягають своїм корінням у сім’ю". Протягом навчального року класні керівники та педагог-організатор проводять цикл бесід, годин спілкування, конкурсів, куди запрошуються батьки, бабусі, дідусі, інші члени родини. Вони спрямовані на формування в учнів духовності, любові до рідних людей, батьківщини – «Людина починається з добра», «Бджілка мала та й та працює», «Значення родини для життя людини», «І живе калина на папері», «Заповідні місця мого краю».                 

В. Сухомлинський надавав великого значення сім’ї у вихованні дитини, прикладу батьків та вихованню в дітей любові і поваги до батьків. "Справжньою школою виховання щедрості, душевності і чуйності є сім'я: ставлення до матері, батька, дідуся, бабусі, братів, сестер є випробуванням людяності", — писав В.Сухомлинський.

Великого значення набуло в школі  проведення родинних свят, які ретельно готуються учнями, вчителями, батьками, і стали вже традиційними в нашій школі. Метою проведення родинних свят є виховання любові і поваги до найрідніших людей – батьків, бажання допомагати їм, формувати почуття обов’язку перед ними; вчити всіх членів родини умінню співпрацювати, надавати допомогу один одному; розвивати творчі здібності учнів, відкрити чергові «білі сторінки» сімейної історії; завжди пам’ятати малу батьківщину, готувати учнів до майбутнього сімейного життя, формувати почуття гордості за свою родину.  Успішно пройшли в школі родинні свята «Без сім’ї немає щастя на Землі» (5-9 класи), «Ти в мене найдорожча» (1 – 4 класи), які традиційно проводяться в листопаді та березні кожного навчального року.  

У процесі родинного виховання потрібна правильна і цілеспрямована організація впливу на дитину. Тому, відповідно до рекомендацій В.О.Сухомлинського, в нашій школі здійснюється педагогічна просвіта батьків. Так, під час проведення батьківських зборів організовано лекторій, на якому розглядаються найбільш актуальні питання виховання дітей відповідно до сучасних вимог та методичної проблеми школи («Виховання в учнів любові до свого роду, народу на основі творчої спадщини                      В. Сухомлинського», «Запобігання жорстокості та злочинності серед школярів», «Здоров’я нації – основа культури суспільства», «Родинно-сімейне виховання»).

А щоб по-справжньому організувати виховання в родині, треба максимально використовувати кращі здобутки народної етнопедагогіки. Тому в школі стало традиційним проведення свят відповідно до народного календаря – «Покрова, Покровонька, покрий мою головоньку», «Ой хто, хто Миколая любить», «Андріївські вечорниці», «Недалечко червоне яєчко» та інших. Члени гуртка народознавства зайняли ІІІ місце в районному творчому конкурсі на кращу писанку, який відбувся напередодні Великодня. Улюбленим також є конкурс-виставка та презентація учнями своїх виробів «Подарунки осені», які проводяться перед батьківськими зборами у вересні. Учасниками є всі: учні, батьки, вчителі. Обов’язково є вироби та найкращі композиції з квітів, присвячені В. Сухомлинському та захисникам рідного краю. Протягом зимового періоду школярі турбуються про птахів, беручи участь в акції «Пташина їдальня», конкурсі на кращу годівничку. Охайно, майстерно зроблені вироби свідчить про те, що батьки також не залишаються осторонь шкільних турбот дітей і допомагають їм. Закінчується акція літературно-музичною композицією, нагородженням переможців і учасників. Жодна робота дитини не залишається без уваги.

Видатний педагог, оцінюючи тенденції розвитку школи, дійшов висновку, що «подальший розвиток суспільного виховання не може відбуватися без більш активної і безпосередньої участі сім’ї, батьків. Мова йде не про епізодичну допомогу школі з боку сім’ї, а про комплекс спільних дій школи і сім’ї на особистість, про те, щоб виховання дітей становило важливий громадський обов’язок сім’ї».

Великого значення має також зв’язок школи з громадськістю села, активна участь дітей в житті села, адже одним з  напрямків роботи клубу «Юність» є «Я – мешканець села». Щороку в переддень літа традиційно проводиться свято зустрічі випускників ювілейних років, яке відбувається в сільському будинку культури, і яке дійсно є значною подією в житті села. 

«У кожній людині є її золота жилка. Якою б запущеною, безталанною, нездібною до оволодіння знаннями не здавалась дитина, дорогоцінне зерно таланту десь-то приховується під пластами звичайності, посередності, відсталості. Завдання істинного… виховання полягає в тому, щоб знайти це зерно, відкрити золоту жилку, поставити людину на ту життєву доріжку, йдучи якою вона засвітиться своїм неповторним блиском. Це болісно складна справа, яка потребує великого терпіння і безмежної віри в людину… Виховання – це не перебудова чи ломка тих задатків, які закладені в дитину природою, а гармонійний розвиток цих задатків», - писав В. Сухомлинський, і ці слова особливо актуальні в наш складний час.